Метадон кристалл Верещагино

Я уже миллион раз говорил, что у меня самая найсовая комната в целом подъезде. Вот такая – с моей развалинкой пшеничного ковра и стенами, которые просто бухают каждый вечер с mj, цветком жизни. Закладки и колеса, кет и выхлоп – всё это слова, которые звучат где-то позади стен, когда тусовка разгулялась. Не знаю, как они это делают, может, найсовая банда инвалидов пластического сознания собралась вместе чтобы по-настоящему отключить мозги и окунуться в пучину иллюзий и откровений. Знаете, я тоже не против найсовых иллюзий. Иногда мне кажется, что весь этот парад пшеничного ковра, закладок и моих закрытых глаз заключается в одном – попадании в лаунжирующую атмосферу бездонного подъезда, украшенного паутинками тревоги и безысходности. Воздух пропитан ароматом бензола и затхлости, и это лечит мои раны, оставленные длинными днями без тусовки. В прошлый раз я попал в неприятную историю. Купил я себе закладку метадона из рук недоверчивого дилера, который гонял на колесах. Но когда я принял эту чудесную пилюлю, она мне не пришла в голову, а растворилась в моем желудке, начав творить в нем кашу. Какая-то плохая закладка, плохие колеса – в итоге получился плохой наркоман-комик. Решил я отдохнуть в ванной, где-то в процессе купания решил потягаться с полотенцем. Рука неслушалась, голова забывала, но так хотелось показать этому проклятому полотенцу, что я – настоящий мастер наших кетовых времен. Подарили мне когда-то эту рубашку в качестве приза на нашей найсовой тусовке. Кстати, это была тусовка с mj на берегу моря, где можно было поудобнее устраиваться на пляже и ощущать встречу солнца на своих запачканных дырами в душе. Я всё еще ношу эту рубашку, потому что она – моя талисман комика, наполненного смешными шутками и фразами, которые никто не поймет, кроме нас, заключенных внутри пещеры самоиронии. И вот я, закрытый в ванной, с моим полотенцем-соперником. Оно взлетает, словно пытаясь показать мне, что это он – настоящий тусовщик, способный покорить мир своими колесами и закладками. А я знаю, что это полотенце – просто иллюзия, замаскированная под ничем не значащий предмет. Мои шутки и комические образы не могут быть побеждены полотенцем, они просто смешны до слез и заставляют всех найсовых асов улыбаться. И вот, схватив воздух и заткнув захлебывающийся смех, я наношу удар, разрывая полотенце надвое. На мгновение оно задерживает дыхание, а потом падает на пол, обесцвеченное и потеряв свою силу и выразительность. Я победил, я справился со своим внутренним врагом, хотя и виртуальным, но всё равно сильным и коварным. Теперь я выбираюсь из ванной, несу с собой гордость и остатки моей победы. Некоторые могут назвать меня просто наркоманом. Но я – наркоман-комик, способный видеть юмор и смешное в самых невероятных ситуациях. Я знаю, что сегодняшний день – это всего лишь история, которую я могу рассказать кому-то и заставить его улыбнуться. И может быть, этот кто-то тоже переживет свою историю разгула, закладок и колес. Все мы наркоманы в своем роде. Кто-то на колесах, кто-то нашел свои закладки в музыке или живописи. А я нашел свою закладку в комедии. Я открываю свои сцены и зажигаю свой смех – он становится моим воздухом, моим колесом, моим mj. И я знаю, что всегда найдутся те, кто готовы окунуться в мою тусовку и поделиться моим закадычным юмором. Так что дорогие мои, во время этой ну совсем найсовой истории я узнал, что важно никогда не терять свою настоящую силу и свет. Неважно, какие таблетки ты принимаешь, какие закладки тебе бросают – самое главное оставаться верным себе, своей комедии и своей тусовке. Никогда не сдавайтесь и не бойтесь подраться с полотенцами в своей собственной ванной, потому что ты – наркоман-комик, способный показать всем, как выглядит настоящая победа над собой и над полотенцем.

Я чую, чо вы, братишки и сестрички, не зовсім готові до моєї розповіді, але коли відчуваєш звабу сказати свою історію, то треба витиснути з себе всі сонячні бар'єри. Так от, сніг летить, і наша країна занурена в холодний туман. Це саме той період, коли сльози холодні, як піздатість наркомана, а вулиці наповнені людьми в шапках з лічильниками закладок. А я, хлопець з біс-року, завжди був на хвилі взривати. Ось так наркоманське хіп-хоп в ритмі старих ширял диктує мені свої закони. Але тепер, розповім вам про свою останню пригоду, коли рішив змінити своє життя і занятися лічильниками в ресторані. Було це на дні моєї наркоманської депресії, коли я лежав у центрі руїн свого життя. Сонце вже тривалий час не світило, а мої мрії були вмазані непроникною темрявою. Життя стало наскрізь ширялищем, а я - просто голодуха у цій наркотичній гидропонічній мережі. І от, я кинув виклик долі! Заходжу я на свій улюблений сайт "Парадайз Шипс". Тут можна було знайти все, що душа забажає - закладки, ширяла, шприці, все для наркоманського сяйва. Але мені була потрібна лише одна рецептура - метадон, який міг змінити мене до неузнавання. Прокручую сторінку сайту, вибираю свій продукт. Листуємо, листуємо, і ось вона - закладка! Моє серце вибухає радістю, як закурений ширял. Власний світло-синій кришечка з вишневим вимісцем. Це було саме те, що мені потрібно. Закладка, яка зробить мене володарем своїх емоцій. Зрештою, зробивши свою закладку, я вирішив покинути моє приваблене марихуаною житло і зайнятися лічильниками в ресторані. Я хотів змінити своє життя, використовуючи свій наркотичний досвід як зброю проти скуки і рутини. Так от, першого дня роботи в ресторані, моя душа була наповнена натхненням. Я був готовий хиппувати на кухні, як наркоманський шаман з власним лехоньким ширялом. Кожен рух моїх рук був синхронізований з ритмічними ударами моєї наркотичної живиці. Я взявся за готування страв з блискучою енергією, мов акорди музики, яку тільки ти можеш послухати на власному дзвінку. І хоча я знаю, що мої руки були як ширялом мариновані, я все одно працював на повну катушку. Ресторан здригався від мого наркоманського темпу. І ось, через кілька годин невпинного гіпнозу, я закінчив своє перше зміна. Результати були вражаючі, як наркоманське хайлайті. Кухня була заповнена ароматом кулінарного вибуху, а мої страви були справжніми наркотичними шедеврами. Скажу вам, братишки і сестрички, це була найкраща ночівля мого наркоманського життя. Я почав хиппувати не лише наркотиками, але і на справжньому житті. Лічильниками в ресторані, я став справжнім наркоманським шеф-кухарем, вкрай витонченим і понад усе амбітним. Тож, пам'ятайте, мої друзі, життя - це така собі гідропоніка, в якій ми займаємося своїми ресторанними фантазіями і закладками наркотикам. І хоча моя історія може здатися дивною і навіть нещасною, вона є викликом до власного хиппування і творчості. Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.

Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.

Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.

Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.

Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.

Закладки	Ширяла	Шприці	Гидропоника	Сайт
1	2	3	4	5
6	7	8	9	10

Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.

Так от, саме так я купив метадон і занявся лічильниками в ресторані, хиппуючи на наркоманському ширялі. І хоча цяісторія здобулася з кількаємніх слів, вона має глибину, яку можна порівняти лише з глибиною наркотичного вибуху.